| Victor_Pasyk | Дата: П'ятниця, 26.07.2013, 16:59:04 | Повідомлення # 1 |
 Активіст
Група: Адміністратор
Повідомлень: 226
Статус: Offline
| Виховний захід на тему: "Як з'явилась ідея створення "Союзу Сердець"?
Ідея створення « Союзу Сердець» з’явилася після того, як була прочитана книга Ш. О. Амонашвілі « Без серця що зрозуміємо?» Автор цієї книги закликає нас створити Союз вчительських сердець для того, щоб облагородити дитячі серця, щоб знання в руках необлагородженої людини не стали шаблею в руках божевільного. Але душа моя на цю ідею не відгукнулася, бо Союз сердець тих вчителів, які працюють в моєму класі існував завжди. Проте ми себе так ніколи не називали, бо розуміємо, що далекі від досконалості, що знання наші неповні, що думки не звільнилися від бур’янів. Але усвідомлюємо, що доброта виховується добротою, любов виховується любов’ю, а терпіння виховується терпінням. А той, « хто утверджує істину, навіть при недосконалості, вже на шляху».
Проте сама книга мене дуже вразила. В голові роїлися різні думки. Я почала їх впорядковувати і от що вийшло. « Що таке учень?»- спитала я себе. Учень – це дзеркало своїх вчителів. Він несе додому слова, думки, звички своїх вчителів, їх любов чи ненависть, чесність чи підкупність… Тому, однозначно, проблема виховання вчительських сердець актуальна завжди. Але чи може одне лише вчительське серце виховати серце дитини? Звичайно, ні! Бо учень – це дзеркало своєї сім’ї. Дитина приходить у школу і несе з собою слова, думки , звички, доброту чи злість милосердя чи байдужість… своїх батьків. Тому актуальна і проблема виховання батьківських сердець.
Отже, щоб зростити сад вічних скарбів у серцях школярів, потрібно, щоб такий сад ріс і в серцях вчителів, і в серцях батьків. Так і виник «Союз Сердець» всієї шкільної родини, в якому, облагороджуючи свої серця, вчителі і батьки облагороджують серця дітей.
Уроки виховання серця, хвилини серцезнавства, діалог сердець вчителя і учня. Що це таке? Оскільки робота щодо виховання серця не є традиційною у сучасній школі, то виникла необхідність назвати те, що відбувається. Уроки виховання серця – це нестандартні уроки громадянської освіти,мова на яких іде про чесноти і чорноти. Це - уроки основ здоров’я, а саме ті з них, на яких вивчають соціальну і духовну складові здоров’я. Це - уроки позакласного читання і читання, при умові, що твори мають відповідний зміст. Це і години спілкування. Хвилини серцезнавства – це хвилини пізнання себе під час розмови із своїм серцем. Діалог сердець вчителя і учня – це індивідуальна робота з дитиною щодо виховання її серця, тобто вдосконалення.
В ЯКОМУ СВІТІ ЖИТИ?
Заходить Ангел. Співає «Молитву за Україну».
Підходить до дівчинки.
А: Анастасіє, я Ангел! Я можу виконати одне твоє бажання.
Д: Хочу, хочу, щоб всі люди почували себе щасливими. Я вважаю, що для цього потрібно, щоб збувалися всі їхні мрії. Тому створи для людей світ бажань.
А; Добре! Хай буде так,як ти хочеш.
Хореографічна композиція « Світ бажань» ( музика, текст, танець).
Текст. Одразу у світі Бажань почалися дивні події. Багато хто вмить розбагатів, хатини деяких перетворилися на палаци, в декого виросли крила і вони почали літати; інші помолодшали.
Люди переконалися, що їхні бажання одразу виконуються, і кожний почав бажати більше, ніж інший. Але скоро вони виявили, що не вистачає самих бажань і почали жадібно викрадати бажання у сусідів, у друзів, у дітей, один в одного.
Багатьох здолала злоба і вони бажали іншим що-небудь погане. Хтось стогнав від болю і тут же зловтішався, що посилає більш тяжкі страждання решті людей. У світі Бажань зникли мир і злагода . Люди ворогували, посилали один одному стріли злоби, недоброзичливості…
Д: Я помилилася! Світ Бажань не зробив людей щасливими.
Ангел підходить до хлопчика.
А:Я – Ангел! Я можу виконати одне твоє бажання, Пилипе!
Х: Я дуже хочу, щоб всі люди жили щасливо. Я думаю для цього потрібно, щоб панував розум. Створи для людей Світ Розуму.
А:Добре! Хай буде так, як ти хочеш.
Хореографічна композиція « Світ Розуму» ( музика, текст,танець).
Текст. Тієї ж миті у Світі розуму почалися дивні явища . Діти і дорослі, чоловіки і жінки, старі і молоді, враз перетворилися на філософів і почали обговорювати будь-яку дрібницю. ( Пауза) Вони сумнівалися у всьому, сперечалися, критикували все довкола, всьому шукали пояснення, наукове обґрунтування. Вчені проводили нескінченні дискусії з метою, щоб ніхто ні з ким не погоджувався. Мудрували з приводу того,чи можна загасити Сонце, якщо всі люди разом будуть дмухати на нього. Або з приводу того,що відбудеться, якщо всі піщинки в пустелі раптом перетворяться на мурах. Або якщо всі криниці, річки і ріки, моря і океани раптом вичерпаються…
Люди все скрупульозно зважували,міряли, оцінювали, переоцінювали, порівнювали і знову починали все спочатку…
Життя у світі розуму сповільнилося,стало воно похмурим, сумним , тривожним. Щезла віра, зникла довіра. Зате повсюди розгулювала підозра…
Уч.1: Я – Владислава. Я знаю який світ потрібен людям для того, щоб вони були щасливими. Ангеле, можеш виконати моє бажання?
А:Так, звичайно.
Уч.1: Створи для людей Світ Серця.(Пауза) Ангеле, створи для людей Світ Серця.
А:Але …Бог уже дав кожному серце, треба лише запалити його.
Уч.1:Так запалюй…
А: Не можу… Бог велить людям самим запалювати свої серця і допомагати один одному.
Уч.1:Тоді скажи ,як запалювати?
А:Серця запалюйте … вихованням…
Ангел зникає.
Д: Дивне у тебе бажання , Владо, - Світ Серця.
Х:Ви тільки подумайте , що порадив Ангел. Виховувати серце. Це – нелогічно. Як можна виховати орган людського тіла?
Уч.1: Бажання моє дивне для того, хто живе у Світі Бажань. Що таке виховання серця не розуміє той, хто живе у Світі Розуму. Але існує Світ Серця.
Д: Цікаво!
Х: Я про це нічого не чув!
УЧ.1Тоді у добрий день, у світлу днину запрошую всіх у Світ Серця на гостину.
СВІТ СЕРЦЯ
«Пісня про нас»(Мелодія пісні « Ой на горі два дубки»)
У Рівному школа є .
Гарний приклад подає.
Директора маєм ми .
Не зрівняти з іншими.
Мудрий зауч є у нас,
Все пильнує повсякчас.
Класну маму любимо
І в обіду не дамо.
По-англійськи спікаєм.
Всім спокою не даєм.
Всі із спортом дружимо
Марафон пробіжимо.
Музиканта маємо.
Гарно так співаємо.
НВК нас люди звуть.
( Всі хороші хочем буть.
В Світі Серця ми живем.
Вам так жити бажаєм.
Д: Гарна пісенька.
Х: У мене одне запитання. У пісні співали «ми» та « ми». А хто це «ми»?
УЧ.1: Ми - це Союз Сердець.
Уч.2: Ми – це єдине ціле, яке не можна розділити на частини.
Уч.1: Ми – це учні 4 класу, наші батьки і вчителі.
Уч.2: А це наша емблема. Вона у вигляді серця, бо ми вважаємо, що люди приходять у світ для того, щоб стати кращими. А стати кращим можна лише тоді, коли живеш у Світі Серця і виховуєш своє серце.
Д: А чому на серці розміщені ромашки?
Уч.1: Ромашки – це учні нашого класу. Вони різнокольорові, бо кожен з нас неповторний. Ми схожі на ці квіти тому, що у них багато пелюсток, а у нас багато можливостей вдосконалити себе.
Х: А що означають сині кружечки?
Уч.2: Сині кружечки – це наші батьки. Як квіти не можуть жити без води і повітря, так і ми не можемо жити без батьків. А їхня любов до нас не має ні початку , ні кінця, так само, як нема початку і кінця у круга.
Д: Я так розумію, що жовті кружечки – це сонечка. Але чому їх так багато і кого вони символізують?
Уч.1: Сонечка – це наші вчителі . Вони , як гарячі космічні тіла , віддають нам , квітам, своє тепло для того, щоб ми зростали. Без Сонця неможливе життя на Землі. Без сонечок не може жити Союз Сердець.
Уч.2: А тепер про всіх із Союзу Сердець докладніше.
БАТЬКИ ІЗ СОЮЗУ СЕРДЕЦЬ
Уч.3:Тато і мама. Чи є слова більш прекрасні і ніжні?
Уч .4: У батьків найвірніше і найчутливіше серце. В ньому ніколи не змовкає любов. Воно ніколи не залишається байдужим.
Уч.3: Чи є в світі що миліше, як татові серце і очі,
Які зорять за дітками вдень і серед ночі?
Уч.4: Чи є в світі що світліше, як серденько мами,
Яке б»ється для дитини днями і ночами?
Уч.3:У серці татуся почуттів глибінь.
У серці матусі – неба голубінь.
Уч.4: У серці татуся – праця без кінця.
У серці матусі – слово мудреця.
Уч.3: Як нам не любити тата й неньку дорогу!
Ми перед ними вічно в боргу.
Пісня про батьків.
Х: Оце мені подобається. Поспівав, веселіше стало, про тата згадав – він у мене чудова людина. Я ніколи не перестаю ним захоплюватися.
Д: А… можна мені поцікавитися – чи виховують ваші батьки свої серця?
Всі: Так, звичайно.
Х: От для чого таке говорити? Батьки – це дорослі люди. Вони давно виросли, давно закінчили школу. Їх ніхто не виховує. Виховують тільки дітей.
Уч.5:Справа у тому, що у Світі Серця люди виховують свої серця все життя. Наші батьки, виховуючи нас, виховують себе.
Уч.6: Так, це правда. У серцях моїх батьків – море любові. Я купаюся в ньому влітку , восени, взимку і навесні. З кожним днем це море більшає, до нього прибуває любов. Але моя сім»я – це не тільки тато і мама. Це і я . Це і моя поведінка, мої вчинки. Для того, щоб не отруїти це море любові , я запитую у батьків дозволу на те, що без них мені не можна. Підкорення волі батьків – це перша школа виховання серця.
Уч.6: Тато і мама дали мені життя. У їхніх серцях живе працьовитість. Все, що вони мені дарують – це їхній труд, піт, втома. Я поважаю працю батьків. Я знаю , що батьки будуть щасливими лише тоді, коли люди вважатимуть мене доброю людиною . Тому все роблю для того, щоб таким бути.
Уч.7: Серця моїх батьків – це віночки, у які вплетено доброту і чесність, ввічливість і відповідальність, мудрість і надійність. Але у моїх батьків є три нещастя: смерть, старість і лиха дитина. Старість невідворотна, смерть невловима. Перед цими нещастями ніхто не може зачинити двері дому свого. І це залежить не тільки від батьків, а й від мене. Тому, щоб не стати лихою дитиною, виховую своє серце щодня.
Уч.8: Коли говорять про батьків – не можу мовчати, бо мої тато і мама мають найкрасивіші серця. В них живе чуйність і делікатність, скромність і вдячність, терпіння і милосердя. Доторкнутися до цієї краси я можу тільки серцем. Знаю, що найбільше вражає батьків моя невдячність і байдужість. Тому працюю над собою і, як солдат, охороняю своє серце, щоб туди не потрапили « злі вороги».
Д:Цікаво, а які вчителі у Союзу Сердець?
Х: Якщо ви зараз скажете, що вчителі теж виховують свої серця, то мій мозок закипить.
Діти:Наші вчителі пос-тій-но виховують свої серця!
Х: Нічого я сьогодні не розумію ! Що за біда?
Діалог 1
Уч.9: Друже, ти чув про таку книжку , яка називається «Серце віддаю дітям»?
УЧ.10:Чув. Василь Сухомлинський написав.
Уч.9: Про нашого директора теж можна так сказати: Галина Василівна серце віддає дітям.
Уч.10:Це точно.
Уч.9:А ти знаєш, що серце Галини поділено на … частинок?
Уч.10: Як це? Не зрозумів.
Уч.9:А так. У нашій закладі … учнів і … дошкільнят і для кожного є частинка директорового серця.
Уч.10:Гм… Ти знаєш я свою частинку директорового серця вже забрав, коли запізнювався в школу.
Уч.9: Чесно кажучи, і я забрав. Це сталося тоді, коли Галина Василівна побачила мій почерк.
Уч.10: Слухай, а що буде, коли всі діти схочуть забрати свою частинку серця?
Уч.9:Галина Василівна залишиться без серця. Що ж робити?
Уч.10:Я думаю так: якщо негативні вчинки забирають частинку серця, то позитивні – повертають назад.
Уч.9: Отже, треба торити добро. З чого почнемо?
Уч.10:З хороших слів.
Уч.9, 10:Галино Василівно!
Ми Вас любимо і поважаємо!
Творити добро обіцяємо!
Діалог 2
Уч.11:Ти знаєш, що у нашому Союзі Сердець є глибока криниця мудрості?
Уч.12: Таке відомо всім. Глибока криниця мудрості – це серце Інни Ростиславівни.
Уч.11: Цікаво, а яку мудрість з нього ти взяв для себе?
Уч.12: Я переконана, що людина із доброго скарбу серця свого виносить добро, а зі злого скарбу серця свого виносить зло. Бо , де скарб твій, там і серце твоє. А яка мудрість запала у твоє серце?
Уч.11:Я знаю. Що серце праведного обдумає, що має відповісти. А вуста злих зло виливають.
Уч.12:Я ходжу на уроки християнської етики слухати поради Інни Ростиславівни й приймати навчання, щоб стати мудрим.
Уч.11: Я іду на уроки Інни Ростиславівни,бо знаю, що той, хто ходить з мудрим – сам стає мудрим.
Уч.11,12:А Інна Ростиславівна допомагає нам, потребуючим,бо в силі її руки це зробити.
Діалог 3
Уч.13:Хочеться, …, мені
Пограти у гру «Так або ні».
Я загадаю загадку,
А ти шукай відгадку.
Вчительське серце є серед нас.
Воно із нами повсякчас.
У біді допомагає,
Багато цікавого знає.
Уч.14:Можеш сказати мені
Це серце буває байдуже? (Ні.)
Доброта у цьому серці процвітає гарно як!
Це усім подобається? (Так.)
Чи є в ньому заздрості вогні?
Чи бува воно сердите? (Ні.)
Неправда там співа пісні,
Бо живе у цьому серці? (Ні.)
Злість у цьому серці не поселиться ніяк,
Бо немає їй там місця? (Так.)
Це серце, наче маяк.
Це серце Ірини Володимирівни? (Так.)
Діалог 4
Уч.15: А я хочу слово мовити про вчителя музики.
Уч.16: І я про Дениса Віталійовича завжди із задоволенням говорю.
Уч.15:Ти знаєш, що ми у нього перші учні?
Уч.16: Звичайно , знаю. Йому не позаздриш.
Уч.15:Чудний ти! Подивись на це з іншого боку. Виховуючи наші серця, Денис Віталійович здобуває безцінний вчительський досвід.
Уч.16: Ти хочеш сказати, що на нас покладається велика місія – ми виховуємо серце Дениса Віталійовича?
Уч.15:Атож!
Уч.16:Тоді виходить, що Денис Віталійович виховує наші серця, а ми виховуємо його серце?
УЧ.15:Так!
Уч.16:І він дозволяє нам це робити?
Уч.15: Звичайно, бо справжнє виховання дитини відбувається тоді, коли виховується сам вчитель.
Пісня про вчителів.
Діалог 5
УЧ.17:Наш Союз Сердець не можна уявити без уроків виховання серця, які проводить Руслана В»ячеславівна.
Уч.18:Так,ці уроки цікаві, але , на жаль, швидко минають.
Уч.17: Що нового ти дізналася на цих уроках?
Уч.18:Я дізналася, що у моєму серці живуть почуття. А ти , що нове знаєш?
Уч.17:Я знаю, що почуття поділяються на чесноти і чорноти.
Уч.18: Я знаю , що робити, щоб чеснот стало більше!
Уч.17: Я знаю , що робити, щоб зникли чорноти.
Уч.17:А хвилинки серцезнавства тобі подобаються?
Уч.18: Ще й як! Коли я закриваю очі і слухаю своє серце, то воно хвилюється так сильно, що я чую кожен його удар. Моє серденько завжди про мене розказує тільки правду.
Уч.17:А я завжди чекаю ті хвилини, коли з моїм серцем говорить серце Руслани В»ячеславівни. Після такого діалогу сердець життя стає спокійним і зрозумілим.
Х: Смішно вас слухати! Які уроки виховання серця? Де ви бачили такі уроки в розкладі? Які хвилинки серцезнавства? Бувають лише хвилинки відпочинку, хвилинки поезії, хвилинки-цікавинки.
Уч.19: Дозволь дати тобі пораду. Твоя проблема у тому, що серце і мозок, тобто почуття і розум відірвалися одне від одного . Розум без серця перероджується в нерозумність і стає шкідливим для людей. Жити і мислити треба розумом, який живе у серці.
Х: То розум має бути в серці?
Уч.19: Так! Знання без серця – це меч в руках божевільного!
Х: Мені треба поміркувати. Виходить, що можна думати серцем.
Д: А я так хочу потрапити на ваші уроки, щоб подивитися , як ви виховуєте серце. Думаю ,мені це сподобається. Я хочу жити і Світі Серця! Можна?
Уч.20:Можна! Ми раді, коли у нашому Союзі з»являються нові серця, тому, що кількість нещасливих людей Світу Бажань і Світу Розуму зменшується. Зате збільшується кількість щасливих людей, які живуть у Світі Серця. Давай будемо знайомитися. Ти не проти? Проходь, будь ласка, сідай.
УЧНІ СОЮЗУ СЕРДЕЦЬ
Уч.21: Мене звати Діма. Два роки тому я був боязливим і невпевненим у собі хлопцем. Тоді вирішив вдосконалюватися і поклав у своє серце добринку наполегливості. ( Кладе добринку-кружечок, на якому написано «наполегливість»- у емблему.)Починати займатися карате було страшно. Але мене підтримали рідні і все вийшло. Сьогодні у мене є не тільки впевненість, а й сміливість, відповідальність, справедливість. Я переможець змагань. Це- мої нагороди. Але я не приніс їх для того, щоб по вихвалятися. Головна моя перемога-це перемога над чорнотами мого серця. А для вас із задоволенням покажу один елемент мистецтва карате - …( Демонструє свою майстерність.)
Уч.22: Я- Таня. Я люблю людей, тварин, рослин. Я люблю весь світ. Любов можна виразити поглядом і словом, жестом і вчинком. Сьогодні я несу у своє серце добринку любові і передаю її вам музикою.(Кладе добринку і грає на фортепіано.)
Уч.23,24: Мене звати Юля. Я – Коля. Ми малюємо. Ось наші роботи.
Образотворче мистецтво допомагає мені виховувати у своєму серці доброту. Мені цікаво пізнавати світ, зникла байдужість. Я тепер дивлюся на все, що оточує мене очима сповненими добра. Мені хочеться творити добро і класти у своє серце добринки. ( Кладе добринку.)
У першому класі я був неуважним і безвідповідальним учнем. Мені було важко вчитися, я приносив страждання батькам і вчителям. Тепер я - хороший учень. Радіють батьки, задоволені вчителі. Це сталося тому, що я виховую в своєму серці відповідальність. Образотворче мистецтво – один із способів такого самовиховання. Кожний свій успіх я позначаю добринкою в своєму серці.( Кладе добринку.)
Уч.25: Я – Аліна . Я виховую в своєму серці вміння дарувати радість. Тому щоразу, коли когось радую, кладу у своє серце добринку радості. Радість можна передавати різними способами. Сьогодні я дарую вам радість східним танцем. ( Кладе добринку у серце і танцює.)
Д: Я вражена побаченим. А що відбувається з добринками у серці? Вони не можуть випасти чи згубитися?
Уч.26: Щоб не розгубити добринки, кожен з нас створив і вирощує в своєму серці сад чеснот.(Демонстрація саду на емблемі.)
Д: То ви – садівники саду чеснот? (Анастасія і Пилип розглядають сад.)
Уч.26:Так. Наш сад росте тільки тоді, коли у ньому з»являються добринки. Поклала Таня добринку любові – і підросло в її саду дерево любові. Поклала Аліна добринку радості і виросло в її кущику радості ще одне стебельце.
Д: А я зможу виростити сад чеснот у своєму серці?
Уч.26:Авжеж, якщо почнеш виховувати серце.
Д: А як це зробити? Ви можете мені допомогти.
Уч.26:З радістю. А ти , Пилипе, з нами?
Х: Я ще не вирішив. А можна мені лише подивитися, як виховуються серця?
Уч.26: Звичайно. Союз Сердець запрошує тебе ,Пилипе, тебе, Анастасіє, і вас, шановні гості у наш клас, у нашу лабораторію. Там і розкриємо вам таємниці виховання серця.
Пісня «Храм дитинства і добра».
додаток
Додаток 1
Пісня «Молитва за Україну»
Моя молитва нехай лине
До Тебе наче фіміам,
І серце лине безупинно
В чудовий Твій небесний храм.
Боже, я молюсь за Україну,
Боже, молю Тебе за людей,
Ти їх проти, Ти їх спаси
І милість Свою нам яви.
Боже, я знаю, що Ти будеш з нами
В храмі Своєму під небесами.
Радість і мир Ти дарував.
Себе за людей віддав.
В Книгу Життя нас записав.
Додаток 2
Пісня про вчителів
(на музику пісні Людмили Левицької «День вчителя»)
Ось у нас чудовий день –
Наше спільне свято.
Про вас, любі вчителі
Будемо співати.
Вам ми скажем
Ви – найкращі в світі,
А в найкращих вчителів
Такі ж самі діти.
На шкільному небосхилі
Зорі ви найбільші.
Ми Вам будем дарувати
І пісні, і вірші.
Щоб здійснились
Заповітні мрії,
І розквітла в серці
Віра і надія.
Вам із вдячністю з любов’ю
Ми даруєм квіти.
Хоч і виростем, та будем
Завжди Ваші діти.
Роки швидко
Швидко пронесуться.
Ваші ж мудрі настанови
В серці збережуться.
Додаток 3
Пісня «Храм дитинства і добра»
На музику пісні «Україна» (виконавець – Н.Бучинська)
Ти – храм дитинства і добра
І колиска душ дитячих.
Ти - світло істини і знань
І союз сердець гарячих.
І до омріяних зірок
Ми дійдем колись напевно.
Бо в душах сіємо добро
Наче зерна, наче зерна.
Є на світі одна країна –
В ній щаслива шкільна родина
В ній у всьому є добра воля –
Це моя рідна школа.
Дивовижна країна в світі,
Де щасливі дорослі й діти,
Де для кожного сонце світить
І серця добру відкриті.
Наче колосся, тут сплелись
Доля вчительська і наша.
І серце кожного із нас
Наповняють серця ваші.
І світ найкращих наших мрій
Стане ближчим і реальним,
Бо ми освятимо добром
Наші мрії і бажання.
Тут батьки, вчителі і діти
Сад вирощують кращий в світі.
І ростуть в тім саду не квіти,
А серця талановиті.
Дивовижна країна в світі,
Де щасливі дорослі й діти,
Де для кожного сонце світить
І серця добру відкриті.
|
| |
| |
