Епіграф до уроку:
Обережно!
Висока температура палання ідеєю!
Юрій Шерех
Необов'язкова передмова. Конспект уроку - це жанр, який не передбачає жодних передмов, але ми, провівши цей урок, продовжуємо залишатись у стані непевності і, може, саме через це вдаємося до коментаря, який, вочевидь, міг би нас виправдати.
Отже, для вчителя української літератури існує величезна спокуса, не заглиблюючись у зміст новели Миколи Хвильового - яка сама по собі є надзвичайно красномовною, - організувати аналіз цього твору на аксіологічних засадах.
З іншого боку, не важко запропонувати учням готовий розподіл чорно-білої палітри образів - набагато важче створити для них умови, за яких вони повинні самі визначитись у тому, що є добро і що є зло.
Ось ті причини, які спонукали нас влаштовувати провокаційну авантюру, конспект якої ми наводимо нижче.
Хід уроку:
Повідомлення теми, мета і завдання уроку.
Фелікс Штейнбук (Ф. Ш.). Сьогоднішній урок ми проведемо в дещо незвичній формі. По-перше, ви бачите, що на моєму місці сидить моя колега, молода вчителька, і хоча вона - ще студентка, але я не маю сумнівів, що це надія українською літературознавства - Олександра Вісич.
А зібралися ми сьогодні тут у зв'язку з темою, яку спробуємо проаналізувати, щоб зрозуміти всі ті труднощі й проблеми, які стосуються і Миколи Хвильового, і його твору. По-друге, назва твору -«Я (Романтика)» вже викликає безліч запитань.
Однак доречно, на мою думку, почати традиційно - зі знайомства з Миколою Хвильовим, який народився, жив, навчався, спілкувався з друзями, переживав якісь складні моменти в своєму житті, і все це, безперечно, певним чином мало було відбитися на його творчості.
Актуалізація опорних знань учнів.
Запитання до учнів.
- Коли народився М. Хвильовий?
- М. Хвильовий народився 13 грудня 1893 року.
- Так, 13 грудня. Слід звернути увагу на дату: 13-е число, тому що вона виявилась фатальною для Хвильового, через які причини?
- Він загинув 13 травня 1933-го.
А один дослідник порахував, що, проживши 39 років, М. Хвильовий прожив тричі по 13. Наступне запитання: яке справжнє прізвище Хвильового?
- Де він народився?
- В якій родині?
- Чи можна вважати його рівень освіти високим?
- Де він працював?
Ф. Ш. На становлення самосвідомості М. Хвильового суттєво вплинуло те, що він працював чорноробом у Донецьку та вантажником у порту. Це йому навіть подобалося і дало змогу пізніше сприйняти ідеї, сенс яких полягав у тому, що люди мають бути рівними.
Таким чином причетність Миколи Хвильового до робітничого класу, до того, що означає наймана праця, що означає гноблення людей, певно, і спричинило його ставлення в майбутньому до революції та громадянської війни. Як же він сприйняв революцію і на чиєму боці виступав?
- Коли почалася його літературна діяльність?
- У яких жанрах він працював спочатку?
- Назвіть першу збірку творів, яка його прославила.
- Чим ще відзначалася діяльність Хвильового, крім літературної творчості, в цей період, у 20-і роки?
- А в чому суть статті “Про “сатану в бочці”, або Про графоманів, спекулянтів та інших “просвітян”?
- Чим закінчилася дискусія, яку започаткував М. Хвильовий своєю статтею?
- А що сталося 13 травня 1933 року?
Ф. Ш. Загадка смерті людини завжди залишиться загадкою... Проте письменник написав передсмертного листа, який дає змогу хоча б частково - зрозуміти таємницю цієї трагедії. Ось цей лист: “Арешт Ялового - це розстріл цілої генерації. За що? За те, що ми були найщирішими комуністами? Нічого не розумію, за генерацію Ялового відповідаю перш за все я, Микола Хвильовий. Хай живе комунізм!
Хай живе соціалістичне будівництво! Хай живе комуністична партія!”
Отже, Миколу Хвильового, як засвідчує цей лист, вбила невідповідність його романтичних уявлень про комунізм з реаліями постреволюційного життя.
- Чи згодні ви з цією думкою? Чи, можливо, хочете щось додати?
- Олександре Андріївно, може, я чогось не сказав, чи, можливо, у вас є якісь запитання щодо біографії Хвильового ?
О. В. Я думаю, що в ній багато ще не досліджено. Але в принципі важливо зрозуміти, що це - самовбивство чи навіть і вбивство... Хвильовий був не просто письменником, не просто активною людиною, а тому його самогубство - це відповідь на той тиск, що почався з боку компартії та її ідеології. Адже знищували письменників. І в цьому трагізм послання, яке зачитав Фелікс Маратович. Треба також зрозуміти, що це останній твір Миколи Хвильового, бо була ще одна записка, де Хвильовий звертався до своїх друзів з проханням піклуватися про його рідних. А цей твір - для майбутнього, це пророцтво, відповідно до якого комунізм житиме, а інтелігенція - вимиратиме. Хочу звернути вашу увагу, що подібні слова вже зустрічались у творах Хвильового. Він писав у “вступній новелі” до своїх “синіх етюдів”: “...Хай живе безсмертне
Щоб читати далі, необхідно скачати файл!
