Тема уроку: Світовий міф у поемі “Сон”
Мета уроку: ознайомити учнів з поемою Т.Шевченка “Сон”, її ідейно-тематичним наповненням, міфологічним підтекстом поеми.
Цілі уроку:
Після його проведення учні повинні знати:
структуру поеми “Сон”, її тему та ідею, Шевченкове бачення проблеми царизму та шляхи її вирішення, особливості міфологічної світобудови, співвідношення між поемою “Сон” та народними уявленнями про світ.
вміти: назвати основні частини та епізоди поеми, проаналізувати їх і всю поему, порівняти підняті поетом проблеми з сучасністю, порівняти поему з іншими творами Кобзаря.
Тип уроку: комбінований урок.
Методи: евристична бесіда, компаративний аналіз, робота з текстом, робота зі схемою.
План уроку.
Вступне слово вчителя.
Робота зі вступом до поеми.
Робота над з’ясуванням міфологічного характеру поеми “Сон”.
Робота над з’ясуванням ідейно-тематичного наповнення поеми.
Підведення підсумків.
Хід уроку.
Вступне слово вчителя: Сьогодні ми звернемося до твору, читаючи який я не зміг зрозуміти, про які часи йдеться: ХІХ століття, ХХ чи ХХІ. Це поема “Сон”. Домашнім завданням було прочитати “Сон” і скласти план поеми .
Вчитель читає вступ до “Сну”, учні ототожнюють типи злотворців, описаних Шевченком з реаліями сьогодення, за можливості конкретизуючи з сьогоденням (напр.: “За край світу заглядає, чи нема країни, щоб загарбать і з собою взять у домовину” – володар держави, що веде загарбницькі війни, А.Гітлер, Дж.Буш).
Проводиться підготовча робота, особливий акцент на те, аби учні повністю зрозуміли всю поему, з’ясовується лексика типу “...розпинають вдову за подушне” (збирання податків) тощо.
Вчитель повідомляє інформацію, необхідну для міфологічного аналізу і зображує на дошці міфологічне світове дерево, коротко розповідає про міфологічну світобудову.
Після цього учні накладають уявну подорож героя на дерево, ототожнюючи його частини і порівнюючи з народними уявленнями (Україна – відповідає верхньому ярусу – раю, але за Шевченком “не називаю її раєм...” – і аж до Петербурга).
Вчитель активно використовує читання учнями фрагментів тексту з їх наступним аналізом.
Завдання – донести до учнів, що це не просто вибрики форми, а спроба узагальненої світобудови.
Бесіда про причини такого стану.
Від з’ясування ролі царя і царизму взагалі – до назви системи (тоталітаризм).
Вчитель звертає увагу на білу пташку-душу. Розповідає про міфологічний образ “заложної душі” (душі, неупокоєної за великі гріхи, що піде в рай після кінця світу, згадує подібні образи, в т.ч., й “А до того я не знаю Бога” із “Заповіту”). Пізніше цей образ стане одним із центральних у містерії “Великий льох”.
Домашнє завдання: написати короткий опис царя/цариці за власним досвідом, порівняти з виписаними з поеми описами.
