Виконавський аналіз
Мета заради якої читець на сцені вимовляє слова,для досягнення якої діє словом на слухача, називається виконавським завданням.
Читець має усвідомлювати:
- що схвилювало автора;
- що він хотів сказати людям своїм твором.
Читець повинен знаходити своє творче завдання:
- не відкидати авторську ідею;
- розвивати її відповідно до сьогоднішнього життя, світогляду сьогоднішнього слухача.
- Розгляньте листівку, на якій зображено фігури в різних костюмах. Створіть розповідь - мініатюру на основі баченого, відштовхуючись від конкретного зображення.
- Розгляньте репродукцію портрета. Створіть письмову розповідь про людину, зображену на ньому.
- Виберіть один із портретів (репродукцію). Зосередьте всю увагу на очах персонажа. Що ви можете на основі цього розказати про людину.
- Виберіть одне з опорних слів: море, дерево, бігати, озиратися, кричати, лялька, песик. Створіть на основі нього свій монолог (оживіть це слово).
- Уявіть собі,що ви в музеї Т.Г.Шевченка. Розгляньте один з експонатів. З яким віршем цей експонат може асоціюватися? Прочитайте цей вірш, весь час «тримаючи» уявні образи.
- За описом персонажів, поданих автором,постарайтесь уявити цих людей. Визначте своє ставлення до них. Що вам у них подобається,а що ні? Чому?
а) Звали нашого діда, як я вже потім довідався, Семеном. Він був високий і худий, і чого в нього високе, хвилясте довге волосся сиве, а борода біла. І була в нього велика грижа ще з молодих чумацьких літ. Пахнув дід теплою землею і трохи млином. Він був письменний по-церковному і в неділю любив урочисто читати псалтир. Ні дід, ні ми не розуміли прочитаного, і це завжди хвилювало нас,як дивна таємниця,що надавала прочитаному особливого, небуденного смислу.
(О.Довженко. Зачарована Десна)
б) Ох, недарма її так розхвалювала мати, наперед заглянувши в дівочу вроду. І де тільки береться така краса? Де назбирається той туманець в очах, з якого й довіку не вибереться хтось? І хто окреслював ці напіводкриті вуста,що вмістили в собі і напівдитячу довіру, і передчуття любові? Навіть кілька розбризканих веснянок не притіняли, а зворушливо підкреслювали вроду дівчини. Хтось,і вмираючи, буде думати про тебе,тиха зоре подільських степів. Тільки невпору ти, дівчино, розквітла,невпору стала на порі. Та час, не думаючи про це, робить своє.
(М. Стельмах. Дума про тебе)
7. Робота за опорними словами. Вимовляйте вголос опорне слово, кожного разу з іншим підтекстом. До кожного підтексту визначіть свої уявлення.
Золото: а) здивування( звичайна на вигляд цеглина виявилась бруском металу);
б) радість (якщо ви – геолог);
в) сумнів (не дуже добре розбираєтесь у ювелірних виробах).
Дощ: а) радість (нарешті дочекалися);
б) розчарування (адже ви збиралися в похід);
в) здивування (сонце і раптом…);
г) безнадія (а були такі плани…).
8. Виконайте аналогічне завдання із опорним словом
вибачте. Підтексти:
а) з мене досить;
б) ви забуваєтесь, товаришу;
в) я тут ні до чого;
г) який сором;
д) що я наробив!?
е) я цього ніколи не забуду;
є) мене це не стосується;
ж) я,здається,щось не те зробив;
з) такого я не прощаю!
9. Грає ніжна тиха музика. Коли мелодія закінчиться, створіть у своїй уяві асоціативні образи, картини, події, згадайте вірші, пісню тощо.
Відновлюючи свій стан, передайте його слухачам. Словесний матеріал може бути авторський, імпровізованого характеру та ін.. Вам хочеться, щоб ваші думки, переживання послухали лише кілька чоловік. Дайте відчути це іншим присутнім.
10. Прочитайте текст. Визначте головну думку твору і ваше завдання. Який вид спілкування переважає при читанні поданого тексту.
Не нарікаю я на бога,
Не нарікаю ні на кого.
Я сам себе, дурний, дурю,
Та ще й співаючи. Орю
Свій переліг – убогу ниву! –
Та сію слово. Добрі жнива
Колись-то будуть, І дурю!
Себе-таки, себе самого,
А більше,бачиться,нікого?
Орися ж ти,моя ниво,
Долом та горою!
Та засійся, чорна ниво,
Волею ясною!
Орися ж ти, розвернися,
Полем розстелися!
Та посійся добрим житом,
Долею полийся!
Розвернися ж на всі боки,
Ниво-десятино!
Та посійся не словами
А розумом, ниво!
У годину теплу і ясну
На аркуші весну переніс
Із рікою недавно скреслою.
Прийде осінь. Опадуть листки.
А в хатині його настуженій
Все тектимуть сині-сині води
Назавжди ріки весняної.
(За П. Вороньком, «Мистецтво»)
Виберіть невеликий уривок із вірша «І золотої,й дорогої» і знайдіть в уривку співзвучні закінчення рядків.
ІІІ. Закріплення матеріалу
Самостійна робота.
Випишіть одне речення з вивченого твору і складіть його схему, позначаючи наголошені та ненаголошені склади; потім – невеличкий уривок із вивчених творів Шевченка і теж складіть схему.
Питання до виконаного завдання.
Наведіть приклади і поясніть, чим відрізняється віршований твір від прозового.
Як створюється віршовий ритм?
Що таке рима? Наведіть приклади.
Який вірш називається білим?
