Скачати з сервера файл

"Правила написання часток не та ні"

І. Написання частки не
1. Не пишеться разом із словами, якщо вони без не окремо не вжива­ються (не виконує роль префікса): а) з іменниками: негода, нена­висть, нетерплячка, необхідність; б) з прикметниками: неозорий, незмірний, непоборний, невгасимий, невловимий, неподоланний, незрівнянний, незбагненний; в) з дієсловами: ненавидіти, неволи­ти, незчутися, нехтувати; г) з дієприслівниками, утвореними від дієслів, у яких не пишеться разом: нехтуючи, ненавидячи; ґ) з діє­прикметниками: непохитний, нечуваний; д) з прислівниками: не­щодавно, невтомно, ненароком, нехотя.
Примітка. Варто розмежовувати, коли дієслова здужати, слави­ти, покоїтися, стямитися пишуться з не разом, а коли окремо. Якщо частка не вживається для заперечення, то пишеться окремо, на це вказу­ють значення дієслів:

Не  здужати	(те саме, що й не могти, не подолати)
не  славити	(не прославляти),
не  покоїтися	(не спочивати, не лежати),
не  стямитися	(не повернутися до тями).

 
Із префіксом не- ці слова мають інше значення:

нездужати	(хворіти),
неславити	(ганьбити),
непокоїтися	(турбуватися),
нестямитися	(втратити самовладання).

 
2. Не пишеться разом з іменниками, прикметниками та прислівника­ми, якщо в сполученні із цим префіксом вони набувають нового, протилежного значення: неспеціаліст, небилиця, недруг; непря­мий, непоширений, невеликий; неголосно, немало, небагато. Такі іменники, прикметники, прислівники можна замінити іншими, близькими за значенням словами (синонімами) без не: неволя — рабство, недоля — лихо, невеселий — смутний, недовгий — ко­роткий.
 
3. Якщо частка не вживається для заперечення наявності предмета, дії, ознаки тощо, то вона пишеться окремо. Найчастіше це запере­чення підсилюється протиставленням із сполучником а: не щас­тя, а горе; не славить, а гудить; не реальний, а уявний; не швид­ко, а повільно.
У реченні протиставлення може бути відсутнє, але його можна до­мислити: Це не брат (а товариш). Це не рожева сукня (а блакитна).

Примітка 1. Якщо зіставляються не прямо протилежні поняття, а сумісні, які одночасно приписуються предметові чи дії як їх ознаки, тобто протиставляється значення не тієї лексеми, що виражена сло­вом з не, то в таких випадках не з різними частинами мови пишеться разом; найчастіше при цьому вживається сполучник але: дерево не­старе, але міцне; діти співали неголосно, але дружно; невисокий, але сильний голос.

Примітка 2. Якщо протиставлення в реченні відсутнє, то не з при­кметниками та прислівниками пишеться разом чи окремо залежно від змісту: при ствердженні — разом, при запереченні — окремо:
Робота неважка, саме припала випускникові до душі. Не великомовна була та Чайчиха, не привітна: якась хмара повила її навіки (Марко Вовчок). Також написання залежить від змісту, який вкладається у ви­словлювання: До станції недалеко. Чи не далеко він живе від станції? Ця гора невисока (є невисока). Ця гора не висока (не є висока).

Примітка 3. З короткими прикметниками не пишеться окремо: не рад, не повен, не певен, не повинен, не варт.

4. Не пишеться разом з дієприкметниками, що не мають при собі пояснювальних слів (досить часто такі дієприкметники в реченні переходять у прикметники): невідправлена кореспонденція, не­сповита дитина, нескошене жито, непередбачена перешкода, нескладений іспит.

Якщо при дієприкметнику є будь-яке пояснювальне слово, на­віть частка, а також у разі протиставлення із сполучниками а, але з ді­єприкметниками не пишеться окремо: не відправлена вчасно кореспон­денція, зовсім не сповита дитина, ще не скошене жито, ніким не пе­редбачена перешкода, не складений мною іспит; Тільки мав [поет] та­лан до віршів не позичений, а власний (Леся Українка).
 
5. Окремо пишеться частка не з дієсловами дійсного, умовного та наказового способу (за винятком тих, що не вживаються без не, та починаються префіксом недо-); не пишеться окремо і з дієприс­лівниками, утвореними від таких дієслів: не знаю, не співає, не вірять; не складу, не прикрасиш, не зможуть; не згадав, не від­мовила, не присягались; не читала б, не відпочив би, не вклоня­лися б; не зустрічай, не супереч, не грішіть, не гаймося; не при­крашаючи, не згадавши, не суперечачи, не присягавшись, не зміг­ши, не відпочиваючи. 6. Варто розрізняти написання частки не з дієсловами, що мають префікс до- (за загальним правилом не пишеться окремо): не до­торкатися, не долучитися, не доповідати, не допрацювати, і на­писання дієслів, що починаються з префікса недо- (ці дієслова означають половинчастість, неповноту дії, часто фізичну ваду чи постійну повторювану дію, не пишеться з ними разом): недобача­ти (погано бачити), недоїдати (голодувати), недочувати (погано чути), недосипати (недосипляти) (мало спати), недооцінювати (знижувати оцінку), недолюблювати (відчувати неприязнь), не­довиконувати (виконувати неповністю), недоплатити (заплатити не повністю); Не досолить — не доїсть (Народна творчість).
Усіляких нудних зібрань однокласники недолюблювали. Взимку Микулі з Вістою довелось дуже важко. Вони недоїдали, голодува­ли (С. Скляренко). Він недочував, але: Він не дочув моїх слів.
 
7. Дієприкметники пишуться разом з префіксом недо-, якщо утво­рені від дієслів із цим же префіксом (переважно із значенням неповної якості): недосолений, недосушений, недочитаний, недо­укомплектований, недорахований; Сльозою акварель розмита на недокінченій картині (Р. Братунь).
 
8. Іменники, прикметники, прислівники з префіксом недо- пишуться разом: недобиток, недоїдок, недокрів'я, недоторканність, не­докомплект; недокрівний, недоладний, недолужний, недосяжний; недоречно, недостатньо (але: не до вподоби, не до ладу, не до речі, не до смаку, не до шмиґи).
 
9. Не пишеться окремо з прикметниками та прислівниками, що мають при собі пояснювальні займенники або прислівники із часткою ні, а також слова: далеко, зовсім, аж ніяк; аж ніяк не влучний вислів, нітрохи не компетентна порада, далеко не нове шосе, зовсім не смішно, ніколи не сумно, аж ніяк не страшно. Увага! За наявності інших пояснювальних слів прикметники з не
пишуться разом: незнайомий читачам автор, невідома нам адреса, не­правильне в даному випадку рішення, нездібний до математики учень.
Але якщо такий прикметник з не входить до складу звороту, що стоїть після означуваного іменника й логічно підкреслює заперечення, то не з прикметником пишеться окремо: твір, не підвладний часові.
 
10. Не пишеться окремо з незмінюваними присудковими словами: не дуже, не цілком, не зовсім, не досить, не треба, не можна, не гаразд, не жаль; з предикативними прислівниками: не видно, не чутно, не потрібно; з дієслівними формами на -но, -то: не зро­блено, не виміряно, не пошито, не відкрито.
Примітка. Якщо іменники, прикметники та прислівники на -о ви­конують функцію присудкових слів у питальних реченнях при логічно­му підкресленні заперечення (можливі частки хіба, чи), то не з такими словами пишеться окремо: Хіба не правда, що питання надзвичайно актуальне? Чи не зрозумілий цей висновок сам по собі? Хіба не цікаво відвідати ще раз відреставровану експозицію?
 
11. Частка не, уживана як префікс в іменниках — власних назвах, пи­шеться через дефіс: не-Європа, але в загальних — разом: нелюди-на, неістота.
 
12. Слід розрізняти присудкове слово немає (нема), яке з не пишеть­ся разом, та дієслово мати в третій особі однини теперішнього часу, яке з часткою не пишеться окремо: якщо російською мовою перекладаємо нет, потрібно писати разом українське слово немає, якщо російською перекладаємо — не имеет, українською варто писати окремо — не має: У мене немає (нет) часу. Він не має (не имеет) часу.
 
13. Із числівниками, займенниками, прийменниками, сполучниками,вигуками частка не пишеться окремо: не сто, не двадцятий, не твій, не вони (але: прикметник неабиякий), не при пам 'яті, не за
правилами (але: прийменник незважаючи на та сполучник незважаючи на те що), не тому що виправдовувався, не ах який.
Увага! Якщо не зважаючи — дієприслівник із часткою не, то пишеться окремо: Працював добре, не зважаючи ні на які обставини.
 
II. Написання частки ні
1. Частка ні пишеться разом із займенниками, якщо вона не від­окремлена від наступного займенника прийменником: ніхто, ніщо, ніякий, нічий, нікотрий, ніскільки, нікому, нічим, нікотрому.
 
2. Частка ні пишеться разом із прислівниками: ніяк, ніде, ніколи, ніз­відкіля, нітрохи, нізвідки, ніпочім, ніпочому (у значенні «деше­во»), але: ні при чому.
 
3. Частка ні в складі займенників пишеться окремо, якщо в непря­мих відмінках вона відділяється від займенників прийменником: ні в кого, ні до чого, ні з ким, ні на якому, ні в скількох.
Увага! Ненормативними є вирази: в нікого, до нікого, до нічого, за ніякі.
 
4. Ні в інших випадках пишеться окремо, це поширюється й на стій­кі фразеологічні вислови типу ні се ні те, ні риба ні м' ясо, ні сюди ні туди, ні так ні сяк, ні живий ні мертвий тощо. Увага! Варто розрізняти написання залежно від значення слів: нізащо (ні за яких обставин, ніколи) — прислівник: Нам ніколи юними не бути... І того, що втрачено колись, Вже нізащо в світі не вернути (Л. Дмитерко); ні за що (даремно, ні за яку річ) — займенник із при­йменником та заперечна частка: ні за що не відповідає; пропасти ні за що; ні за що (немає за що) — займенник із прийменником та заперечна частка: ні за що дякувати.
Нінащо (нанівець) — прислівник: Тепер душа, тепер серце зве­лися нінащо: «Буде добре, аби гроші, Хоть ти і ледащо ^(Українські поети-романтики...); ні на що (ні для чого, ні на якусь потребу) — за­йменник з прийменником та часткою: ні на що не скаржитися, ні на що не здатний.