Між структурними елементами особистісно зорієнтованого уроку та методу проектів є логічний, умотивований зв’язок (див. додаток 1).
Основа методу проектів – самостійність учнів у пізнавальній діяльності як запорука творчого підходу до вивчення української літератури. Синтез, узагальнення, систематизація, абстрагування (індуктивні мислительні операції) можна здійснювати лише після здійснення детального літературного аналізу (див. додаток 2). Тому шлях від дедукції до індукції – запорука успішного застосування методу проектів. Створюючи проекти, учні усвідомлюють особистісну значимість поставлених проблем, узятих із реального життя.
Під час вивчення літературного твору діти під керівництвом учителя повинні визначити ідейно-емоційні оцінки твору, що є необхідною умовою подальшої діяльності учнів з проектування (див. додаток 3), адже спрацьовує фактор мотивації, особистісної орієнтації, розкриваються базові ідеї, що становлять суть літератури як мистецтва слова, відкривається шлях до впровадження цих ідей у життя.
Готуючись до уроку за методом проектів, учитель має чітко усвідомлювати, який проект він запропонує створити дітям. Проект має виходити за межі літератури, має поєднувати літературу з іншими науками (історією, мовою, етикою, естетикою, правознавством, економікою, соціологією, етнологією, культурологією тощо), мистецтвом, загальнолюдськими цінностями.
Метод проектів має певну структуру.
І. Постановка проблеми-задачі
Робота починається з постановки проблеми, так званого ключового питання, яке становить суть проекту. Його формулює вчитель. Ключове питання, маючи всеосяжний, стимулюючий характер, розкриває сутність літератури, пов´язує її з іншими дисциплінами, з життям.
Після цього учитель ставить перед учнями завдання щодо матеріального вираження майбутніх створених ними проектів (відеофільм, бортжурнал “подорожей”, альбом, газета, альманах, низка заходів, репортажів, веб-сторінка тощо). Найбільш реальною, прийнятною формою проекту є учнівський твір (як письмовий, так і усний).
Ключове питання проекту через свою глобальність, абстрактність може видатись учням недоступним. Виникає потреба конкретизації, уточнюючих питань, які називаються тематичними. Ці питання, ретельно розроблені вчителем заздалегідь, вказують механізми розкриття ключового питання. Вони не мають однозначної “правильної” відповіді, а покликані активізувати учнів до роздумів, досліджень, пошуку, дискусії. Саме тому ретельна, детальна розробка тематичних питань – складний, базовий етап підготовки вчителя до уроку, запорука активності роботи учнів на уроці, цікавості цієї роботи.
ІІ. Самостійна дослідницька робота учнів
Наступний етап уроку повністю присвячений дослідницькій роботі учнів над тематичними питаннями, яка може проводитися в парах, у групах. Для організації продуктивної пошукової роботи учнів учитель має розробити схеми, таблиці, операційні карти з розробки тематичних питань, які мають містити додаткову інформацію, допоміжні запитання, місце для висновків, узагальнень тощо. Такі опорні блоки мають бути певним чином оформлені й роздані учням для самостійного опрацювання.
Додаток 2
Аналіз епичного і драматичного творів
- Історія написання твору /слово про автора/.
- Рід літератури, жанр, жанрова форма.
- Тематика і проблематика.
- Композиція:
а) зовнішня /розділи, глави/;
б) сюжет: -сюжетні лінії;
-характеристика осн.сюжетної лінії
/в її основі гострий конфлікт/;
в) художня роль позасюжетних компонентів:
-портрет; -епіграф; -пейзаж; -інтер‘єр;
-відступи; -екскурс; -присвята;
г) розташування персонажів: -головні; -другорядні;
-епізодичні; -угрупування героїв.
- Характеристика дійових осіб:
а) становище героя: -вікове; -соціальне; -національне; -професійне; -сімейне;
б) портрет /можливо в розвитку/;
в) життєва доля героя;
г) оточення, взаємозв‘язок з ін. дійовими особами;
д) життєві принципи і прагнення;
е) риси вдачі;
ж) використання автором засобів характеристики персонажів.
- Ідейно-емоційні оцінки у творі.
- Мовно-стильові особливості твору.
Схема аналізу ліричного твору
- Вступ. /Слово про поета. Історія написання вірша./
- Визначення основного мотиву вірша.
Визначення виду лірики за мотивами.
- Визначення висловлених поетом настроїв, думок, почуттів.
- Характеристика виражальних засобів мовлення:
- на фонетичному рівні;
- на лексичному рівні;
- тропи;
- фігури поетичного синтаксису.
- Висновок про ідейну спрямованість твору.
- Характеристика ритміки, строфіки, віршувати
Щоб читати далі, необхідно скачати файл!
