Історія Софії Київської
У літописах закладини собору датуються 1037 роком. Цей храм був закладений Ярославом Мудрим, який згодом створив у ньому першу відому в стародавній Русі бібліотеку.
У давнину храм був громадським, культурним та освітнім центром держави. Тут відбувались усі урочисті церемонії посадження князів на київський престол, прийоми іноземних послів. На площі біля собору збиралось київське віче ( збори ). У самому соборі велось літописання…
За свою багатовікову історію собор пережив навали ворогів, пограбування, часткові руйнування, ремонти і перебудови. Але після цього Софія Київська – це повна культурна скарбниця: тут і архітектура, і скульптура, і малярство, і ювелірне мистецтво зібране в один потужний акорд…
Церквою дивною і славною називає Софію у „Слові про Закон і Благодать” перший київський митрополит Іларіон…
(Кінець)
Дивне відчуття охоплює кожного, хто переступає поріг славетної Софії… Десь поза стінами залишається гомінливе сьогодення, віки розступаються і постає далеке минуле – яскравість барв дивовижних мозаїк, різноманітність змісту фресок, більшість з яких присвячені релігійній тематиці, карнизи і колони. Центральний образ собору – Марія-Оранта, його винесено на найпочесніше місце. Річ у тому, що Марію вважали захисницею Києва, як тоді казали „непорушною стіною”, крізь яку не перелетить жодна стріла, жодний спис. Але є ще й такі, що зображають свята, ігри та інші розваги, і навіть сцени полювання. Вражають яскравістю символічні орнаменти у розписах собору, а також надписи і малюнки на стінах, що мають назву – графіті, і свідчать про високий рівень писемності в Київській Русі.
І сьогодні собор викликає захоплення і зачарування майстерністю зодчих, довершеністю ліній та форм. Не втративши за дев’ять з половиною (9,5) віків своєї краси, мозаїки Софії Київської є прикладом надихаючої сили мистецтва…
Майже тисячу років здіймає до неба свої куполи велична Софія – земне втілення Премудрості Божої. Собор є головною духовною опорою народу, символом його безсмертя. Серцем України називають Софію Київську. Її історія тісно пов’язана з культурним розвитком держави. Зберігаючи національне надбання, долею храму опікувались великі київські князі, гетьмани, митрополити, що були і його меценатами, і його захисниками. Цю місію вони передали у спадок нашому поколінню.
І наше завдання – захищати багатства своєї землі, оберігати їх і збільшувати їх значимість для людства…
Вірш Данила Кулиняка „Нас править час…”
3 сторінка
Світ знає багато шедеврів паркового мистецтва…
І треба взяти на себе велику відповідальність , щоб назвати той чи інший парк: оце неперевершена перлина!.. Але розповідаючи про Софіївку, що увійшла до семи чудес України, можна з впевненістю стверджувати: рідко який витвір паркової архітектури позмагається з нею кількістю легенд та романтичних історій що загубились в тінистих алеях, таємничих гротах, у нагромадженні скель. Вони розкриваються лише перед тими, хто вміє бачити і хоче слухати… Світ знає багато шедеврів паркового мистецтва…
І треба взяти на себе велику відповідальність , щоб назвати той чи інший парк: оце неперевершена перлина!.. Але рлозповідаючи про Софіївку, що увійшла до семи чудес України, можна з впевненістю стверджувати: рідко який витвір паркової архітектури позмагається з нею кількістю легенд та романтичних історій що загубились в тінистих алеях, таємничих гротах, у нагромадженні скель. Вони розкриваються лише перед тими, хто вміє бачити і хоче слухати…
