Літературний рід: лірика.
Жанр: ліричний вірш.
Вид лірики: пейзажна.
Провідні мотиви: возвеличення краси природи і єдність її з мистецтвом.
Віршовий розмір: хорей.
Словникова робота:
Серпáнок — легка поволока, легкий прозорий туман.
Блават – волошка ; шовкова тканина.
Осанна – хвала.
Арабески - орнаменти
Камея – ювелірна прикраса
Фреска – один із видів настінного живопису
Гротеск – химера, вид комічного
Провідні мотиви твору — возвеличення краси природи і єдність її з мистецтвом.
Поет умів передавати динаміку змін у природі, неспокій весняного буяння. У цьому сенсі показовим є його вірш «Блакитна Панна»:
Має крилами Весна
Запашна,
Лине вся в прозорих шатах,
У серпанках і блаватах...
Сяє усміхом примар
З-поза хмар.
Попелястих, пелехатих.
Багато дослідників символізму вважали, що оця «музичність» поезії Вороного була першоосновою музики, яка згодом залунала у молодого Павла Тичини, котрий, неначе талановито редагуючи Вороного, висловив музику весни так:
Йде весна
Запашна,
Квітами-перлами
Закосичена .
Блакитна Панна — символ весни, котрій виспівують осанну
«гори, гай, луги, поля — / Вся земля».
У кольоровій гамі поезії переважає відчуття голубого — прозорі шати, блавати (волошки), крізь блакить майорить промениста роса.
Однак Вороний не акцентує увагу на зорових образах, його цікавить не так колір, як звучання. Сам автор зазначав: «Я писав не так од образу, як од звуку. І дійсно, мелос, спершу примітивний, а далі технічно все більше ускладнений, був джерелом моєї пісні-вірша». Справді, джерелом поезії, її ритму й звучання, є мелодія. Звук для символістів — понад усе. У науці навіть відоме поняття «звукосимволізм». Митець досягає посилення звукового враження повторами слів зі смисловим наголосом на кореневому голосному «а» та закінченнями «-на»:
Довгожданна, нездоланна...
Ось вона — Блакитна Панна!..
Осанна!
Музичність є невід'ємною складовою поетики Миколи Вороного. Вона досягається не лише багатством внутрішніх рим, алітерацій та асонансів, що так виразно вчуваються в «Блакитній Панні». Навіть зорові образи (а це вже — царина образотворчого мистецтва) цього вірша вирують у своєрідному танці звуків, динаміці ритму і рими, характерних для дзвінкоголосої весни:
В'ються хмелем арабески,
Миготять камеї, фрески,
Гомонять-бринять пісні
Голосні
1 сплітаються в гротески
Символізм (франц. symbolisme) — стильова течія модернізму,головним художнім засобом якого є символ як спосіб вираження незбагненної суті явищ життя та індивідуальнихуявлень митця (символ поза межами чуттєвого сприймання, тож дає право тлумачити його по-своєму).
Засновником символізму вважають французького поета Шарля Бодлера.
Його послідовниками стали Поль Верлен, Артюр Рембо,Стефан Малларме, Олександр Блок, Андрій Бєлий, Олександр Олесь, Микола Вороний, Василь Пачовський та інші.
