| Victor_Pasyk | Дата: П'ятниця, 02.08.2013, 00:28:34 | Повідомлення # 1 |
 Активіст
Група: Адміністратор
Повідомлень: 226
Статус: Offline
| Читання - пошук, читання - відкриття!
СУЧАСНИЙ ПІДХІД ДО НАВЧАННЯ ЧИТАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
Пріоритетним завданням сучасної початкової школи є розвиток дитини як неповторної особистості, реалізація її творчого потенціалу, формування критичного мислення, прагнення до самостійної пізнавальної діяльності. Наявність у школяра інтересу до читання, до книжки як джерела знань дасть можливість удосконалити навичку читання, усвідомлено сприймати прочитане, орієнтуватися в художній, науково-пізнавальній та довідковій літературі, дитячій періодиці.
Одноманітність програм, підручників і методик відійшла в минуле. Зараз видається велика кількість барвистих підручників, існує багато різноманітний методик. Та навчити по-справжньому добре читати непросто. Крім підручників і методик, необхідно забезпечити кваліфіковане керівництво навчанням, основою якого є знання особливостей механізму читання, вікових і індивідуальних особливостей дітей.
У букварний період навчання грамоти під час оволодіння механізмом поскладового читання увага дітей фіксується на складовій та складобуквеній структурі слова, яке прочитується. Через зорові впізнавання букв, буквосполучень і окремих слів сигнали йдуть у ті частини мозку, де зберігаються знання, зразки букв, про їх зв'язки зі звуками. Зорові сигнали, які надійшли у мозок, дають поштовх і збуджують мовнорухові ограни — язик, губи, гортань. Одночасно з мовноруховими збудженнями підключається тісно з ними пов'язане слухове сприймання, слух. Таким чином, при початковому читанні виникає своєрідне коло зв'язків — зорових, мовнорухових, слухових, які разом забезпечують розуміння, усвідомлення всього того, що здобуто під час активізації всіх трьох видів сприймання.
Принципово важливим з перших кроків формування початкової навички читання є відпрацювання з учнями правильного набору зорово сприйнятих орієнтирів. Ними є такі графічні засоби писемного мовлення, як букви, що позначають на письмі голосні і приголосні, м'який знак, апостроф, відстань між словами, наголос, розділові знаки.
У післябукварний період діти закріплюють усі згадані навички поскладового читання й поступово переходять до читання цілими словами. Подальше удосконалення вміння читати досягається, по-перше, шляхом удосконалення техніки читання, більшої її автоматизації, а, по-друге, поглибленням уваги до змісту того, що читається.
Треба звертати увагу на те, що дитина читає не тільки в класі (на уроках читання), але і поза школою (позакласне читання). Позакласне читання — невід'ємна складова курсу читання в початковій школі. Основним навчальним матеріалом на заняттях з позакласного читання є дитяча книжка; дитячі журнали, газети; довідкова література (словники, енциклопедії для дітей). Відбір змісту літературних творів здійснюється за критеріями їх доступності для освоєння учнями певної вікової групи, художньо-естетичної цінності, насиченості пізнавальним змістом, з урахуванням індивідуальних читацьких інтересів школярів. Під час добору літературного матеріалу вчитель повинен враховувати також і санітарно-гігієнічні вимоги до видань (поліграфії, ілюстративного матеріалу, обсягу книжок, розміру шрифту тощо). Програмою передбачається розширення читацького кругозору школярів на основі жанрового, тематичного розмаїття творів та їх авторської приналежності. При цьому йдеться як про художню, так і науково-художню, науково-пізнавальну, довідкову літературу.
Тематика і зміст творів відображають різні сторони життя і діяльності дитини, сприяють розширенню світогляду дітей, поповненню їхніх знань, засвоєнню найважливіших загальнолюдських цінностей, вихованню найкращих, гуманних почуттів до рідної землі, мови, природи, шанобливого ппиления до батьків, людей старшого покоління, національних традицій свого народу та культури інших народів.
Зміст роботи з позакласного читання передбачає розвиток знань, умінь, навичок, набутих школярами на уроках навчання грамоти, читання, мови, інших предметів.
Формування читацьких умінь здійснюється в нерозривній єдності з мовленнєвими. Якщо система читацьких умінь відображає закономірності процесу сприймання твору, то мовленнєві вміння — закономірності процесу створення власного висловлювання за прочитаним (прослуханим). При цьому діти не копіюють текст-зразок, а використовують для побудови висловлювань засоби, аналогічні тим, з якими ознайомились на уроках читання.
Програмами передбачені бібліотечні заняття, які проводяться в кожному класі кілька разів на рік у шкільній та дитячій (районній, міській) бібліотеці. Метою таких занять є ознайомлення молодших школярів з бібліотекою, її книжковими фондами, принципами розстановки книжок на полицях у відкритому для доступу фонді, формування умінь користуватися довідково-бібліографічним апаратом бібліотеки тощо.
Не треба забувати і про індивідуальні та вікові особливості першокласників. Перехід від дошкільного дитинства, де домінує гра, до шкільного життя, де основне — навчання, повинен бути педагогічно продуманим.
Першокласники мають низький рівень вольової регуляції, сприймання, нам'яті, уваги, не сформованості навчальної діяльності. Все це пов'язане з їхніми віковими особливостями і веде до необхідності гри при організації навчальної роботи. Відомі педагоги зазначають, що шестилітні діти хочуть йти до школи і хочуть вчитися. Прийшовши до школи, вони виявляють інтерес до пізнавальних завдань, забувають про все інше і з відповідальністю беруться за навчання. Гра — найприродніша і найпривабливіша діяльність дитини. Через те ігрові форми на уроці — це найоптимальніший шлях залучення дітей до навчання. Вона робить урок не тільки продуктивним і результативним, а й цікавим.
Психологи стверджують, що першокласники цілком здатні успішно оволодіти навичкою читання. Вони навчаються грамоті, оволодівають поскладовим плавним, а деякі по буквеним читанням. Захоплюючись грою із словесним матеріалом, діти не помічають, як у них формується ряд дуже важливих операцій, які лежать в основі читання. Оволодівши ними, вони непомітно для себе, легко і швидко навчаються читати.
Навчання читання першокласників здійснюється послідовно: у добукварний, букварний і післябукварний періоди. З метою реалізації завдань цих періодів треба використовувати ігрові форми навчання читання.
|
| |
| |
