| Victor_Pasyk | Дата: Субота, 27.07.2013, 22:39:27 | Повідомлення # 1 |
 Активіст
Група: Адміністратор
Повідомлень: 226
Статус: Offline
| Найкращий відгук на сучасну дитячу прозу Ви знаєте, а янголи існують! Вони до нас приходять уві сні: пісні співають, весело танцюють… І сняться нам казки. Привіт, люба Яринко!
Пише тобі учениця четвертого класу Аня з невеличкого західноукраїнського міста Рівного. Нещодавно я прочитала чудову книгу Ольги Бусенко, яка має назву "Паперовий янгол". Так, так, ти правильно здогадалася. Там йдеться саме про тебе, маленька казкарко! Я з величезним захопленням читала незвичайні, написані легкою, зрозумілою та мелодійною мовою казкові історії, кожна з яких розпочинається яскравою ілюстрацією Ольги Кузнєцової.
Звичайно ж, ми з тобою не знайомі, але, після того, як я поринула у твій казковий світ, то дізналася багато про мрії та бажання, якими ти живеш.
У мене небагато друзів, та їм усім я розповіла про надзвичайну, кмітливу, винахідливу та кумедну рудоволосу дівчинку Яринку, яка малює казки, що оживають на сторінках творів талановитого автора Ольги Бусенко, яка, між іншим, працює вчителем у гімназії і навчає дітей бути чесними і справедливими. От і Яринка володіє цими людськими якостями, адже, прогулюючись разом із бабусею Ганною у ботанічному саду та випадково натрапивши на паперового ангелика, дівчинка проявила мужність і віддала його власниці. Хоча Яринка не хотіла розлучатися зі своєю знахідкою, проте вона уявила, як сумує за цим паперовим янголом та людина, якій він належить. Такий добрий та порядний вчинок не залишився непоміченим, і вдячна художниця подарувала на удачу чемній дівчинці такого ж ангелочка, якого зробила власноруч.
Також я розповіла своїм друзям, що ти дуже полюбляєш зі своєю бабусею їздити літом у село. Читаючи твої описи веселих, різнобарвних хмаринок, духмяного сіна, затишної тіні горіха, мимоволі пригадую свій літній відпочинок на дачі. Величезний горіх-захисник прикриває будинок від палючого сонця, і під ним, дійсно, так приємно лежати, вигадувати казкові історії та мріяти, що вони здійсняться.
А яке в тебе почуття гумору! Я просто ним вражена… Чого варті лишень гусак на прізвисько Парубок, який втратив "своє соковите "га-га-га", і сержант міліції Данило Порядок, який охороняв спокій мешканців села та вмів завзято сміятися "го-го-го, ги-ги-ги". Неможливо читати і не посміхатися. Навіть моя мама, почувши такі оригінальні імена, не могла стримати усмішку. А я так люблю коли матінка посміхається…
Не залишили мене байдужою також і опудала Середа і Вареник, які, мов "заморські красені на подіумі", удень охороняли город твоєї бабусі, а вночі подорожували сусідськими, аж поки не потрапили у халепу…
Яринко, мені дуже подобається в тобі бажання допомагати людям. Чудовий приклад цьому – оповідання про похмурого пана Хо-хо, життя якого змінилося в ту мить, коли він зустрів цуценятко на своєму подвір'ї. Відтоді "пан Хо-хо посміхається майже завжди". Хіба ж це не диво? Авжеж, диво і ще один доказ того, що добро завжди перемагає зло.
Не можна не зауважити, у якій оригінальній формі написана книга "Паперовий ангел". Невеличкі, так би мовити, "післямови" після кожного оповідання служать "епіграфами" для наступного. Читаючи їх, я вже уявляла нових героїв та події, які з ними можуть трапитися. Як на мене, то це служить для читача неабияким стимулом, адже коли книга цікава, то неможливо закрити її, недочитавши до кінця. Так і сталося зі мною: від початку до кінця, на одному диханні, прочитала її за один вечір.
Я дуже люблю своє місто Рівне. Я тут народилася, зростаю, тут живуть мої друзі та родичі. Є в ньому і мої найулюбленіші куточки. Яринко, я знаю, що твоя "книжкова мама" Ольга Василівна Бусенко з семи років живе у столиці України – Києві. Вона палко любить це місто, адже це відчувається крізь рядки її оповідання "На добраніч". Тут згадується красень Дніпро, серце Києва – Хрещатик, дзвіниця Софійського собору та Києво-Печерська лавра. Мабуть, пані Ольга любить бувати у цих куточках рідного міста і радить їх відвідати своїм читачам.
Дуже часто я, як і ти, Яринко, не могла увечері заснути. Але це було, допоки я не прочитала казочку про чарівну фею, яка запросила тебе на неймовірну подорож по нічному небу. Тепер і в моїх снах живуть феї… Дякую за це!
Ось так коротенько я розповіла тобі, Яринко, про ті враження, емоції та почуття, які викликали у мене в душі оповідання Ольги Бусенко з тобою у головній ролі. Тепер я знаю, що буду постійною прихильницею, а найголовніше - читачкою творів пані Ольги. Маю надію, Яринко, що незабаром ми знову зустрінемося з тобою на сторінках казкових історій.
З повагою, твоя шанувальниця Аня.
9 листопада 2011 р.
P.S. Яринко, на жаль, я не знаю твоєї адреси, щоб надіслати листа. Передам це послання паперовому ангелові з надією, що воно таки дістанеться до адресата. І, можливо, це будеш не ти, а інша дитина, яка, отримавши цей лист, захоче прочитати описане вище оповідання. Що ж, це буде тільки на краще!
|
| |
| |
